11 грудня 1987 р. – 24 грудня 2022 р.
Спеціальність: Економічна кібернетика.
Рік випуску : 2010.
Військове звання: старший солдат.
Підрозділ проходження військової служби: 2 відділення, 3 взвод, 2 рота, 94 батальйон, 107 бригада ТРО.
Дата загибелі: 24 грудня 2022 року.
Обставини загибелі: загинув під Бахмутом у запеклому бою, рятуючи побратимів.
Інша інформація: народився Андрій Володимирович Бурчак 11 грудня 1987 року у Чернівцях. У мирному житті він був майстром спорту зі стрільби з лука, фотографував і займався відеозйомкою. Любив гірські мандри, мав сотні друзів, приятелів. І багато планів та мрій. Здійснити їх завадила велика війна. У перші дні повномасштабного вторгнення чернівчанин Андрій Бурчак добровільно доєднався до лав ЗСУ. Службу розпочав у 107 окремій бригаді територіальної оборони, був старшим солдатом, гранатометником. Мав позивний «Лютий». У складі штурмових підрозділів звільняв Сумську й Харківську області, а потім і Донеччину. Воїна поважали за гострий розум, фаховість, чесність. Навіть значно старші за віком побратими ласкаво називали його «татом». 24 грудня 2022 року під час сильного артобстрілу Андрій Бурчак узявся рятувати поранених товаришів. Витягнув із поля бою трьох. Один воїн, на жаль, загинув, і Андрій пішов за тілом під щільним ворожим вогнем. Його накрило «градами». Поховали воїна у Чернівцях на Алеї слави.
Чемпіон і бронзовий призер чемпіонату України зі стрільби з луку, срібний призер міжнародних змагань «Золота осінь», переможець міжнародних змагань «Олімпійські надії».
Андрій став героєм проєкту «Янголи спорту» – фотовиставки про 150 українських спортсменів, які загинули на війні.
Син співробітника ЧТЕІ ДТЕУ Бурчака Володимира Петровича.
Указом Президента України №243/2023 від 28 квітня 2023 року Андрій Володимирович Бурчак нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та відзнакою головнокомандувача ЗСУ.
